четвер, 23 лютого 2012 р.

Гвай Іван Ісидорович

Гвай Іван Ісидорович
Іван Ісидорович Гвай — радянський і український конструктор ракетної зброї, інженер-полковник інженерно-артилерійської служби, один із конструкторів "Катюші", лауреат Сталінських премій (1941, 1942).

Народився 13 грудня у місті Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). У 1925 році закінчив Катеринославський залізничний технікум і вступив до Катеринославського інституту інженерів залізничного транспорту, після третього курсу був направлений до Вищої військової електротехнічної школи комскладу Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА).
Після закінчення академії Іван Гвай працював інженером у Газодинамічній лабораторії (ГДЛ). Після організації на базі ГДЛ і ГВРР (Група вивчення реактивного руху) у жовтні 1933 року Реактивного науково-дослідного інституту переїхав до Москви і почав працювати у РНДІ.
Під керівництвом Гвая була створена установка для ракетних снарядів "Флейта", призначена для літаків І-15, І-16. У 1937-1938 рр. "Флейта" була взята на озброєння і у 1939 році успішно застосована у боях на Халхін-Голі.
У 1939-1941 рр. була розроблена пускова установка для реактивних снарядів на базі вантажного автомобіля ЗіС-6 — БМ-13, яка у подальшому стала відома як "Катюша". БМ-13 було взято на озброєння 21 червня 1941 року.
Ступінь кандидата наук іван Гвай здобув без захисту дисертації. Коли Іван Ісидорович прийшов до ВАК, його запитали: "А де ж Ваша дисертація?". У відповідь члени комісії почули: "Стріляє на фронті!". Іван Гвай став прототипом головного героя роману Лева Шейніна "Військова таємниця".
Помер Іван Ісидорович Гвай від серцевого нападу 22 липня 1960 року. Похований на Новодівочому кладовищі.

Популярні публікації