Всеволод Ілліч Бруховський (рос. Всеволод Ильич Бруховский) — житомирський краєзнавець, таксидерміст, зоолог-самоучка. Син фінансиста та громадського діяча Іллі Ілліча Бруховського.
Народився Всеволод Ілліч Бруховський 7 листопада 1890 року в Житомирі. Після закінчення гімназії у 1911 р. став співпрацювати з зоологічним відділом музею Товариства дослідників Волині, а в 1920 р. призначений його завідуючим. Чудовий таксидерміст, досвідчений мисливець і зоолог-самоучка (за плечима був лише орнітологічний семінар в 1931 р. в Києві, в АН УРСР), великий любитель природи - Бруховський створив унікальну діараму в зоологічному відділі Житомирського обласного краєзнавчого музею. Все - своїми руками, за свої гроші. Що, безсумнівно, відіграло значну роль у природоохоронній пропаганді в області. Бруховський - ініціатор проведення у Житомирі Днів птахів із кінця 20-х років. Деякий час він був секретарем Житомирської організації Всеукраїнської спілки мисливців і рибалок, боровся з браконьєрами, займався розведенням дичини і створенням мисливських заказників, організовував Юннатські гуртки. Однак, у 1937 р. його улюблена робота була перервана. 30 вересня 1937 р. в газеті "Радянська Волинь" з'явилася стаття О. Дорошенка "Хто орудує в Житомирських музеї?", яка являла собою справжній донос. На працівників музею навішали різні політичні звинувачення.
“Викликає сумнiв i завiдувач зоологiчного вiддiлу Бруховський. Це за його iнiцiативою металевi кiльця для кiльцювання птахiв виписуються з закордону, з Нiмеччини. Лише в 1937 роцi Бруховський одержав цiлу партiю нiмецьких кiлець. Хiба не можна такi кiльця дiстати в нашiй країнi? Скiльки завгодно. Досить пiдозрiло, чому Бруховський з настирливiстю вiддає перевагу iмпортованим кiльцям, якi немає нiякої потреби привозити з-за кордону” (Дорошенко, 1937).
Цього було достатньо. На початку грудня 1937 НКВС заарештувало групу працівників Житомирського музею. Один з них, завідуючий історичним відділом М. Дмитрук, 2 грудня "зізнався", що разом з Бруховським перебував у лавах контрреволюційної організації. 5 грудня Всеволода Ілліча Бруховського заарештовують, допитують. Наступного дня влаштовують очну ставку з Дмитруком. І в цей же день проштамповують рішення трійки НКВС по Житомирській області: “Бруховского Всеволода Ильича заключить в ИТЛ сроком на 8 лет, считая срок с 6 декабря 1937 г. “. (Архив СБ Украины, д. № 243734, л. 23). Це при тому, що у слідчих не було жодних доказів провини зоолога, не враховуючи газетного доносу і "зізнання " Дмитрука. Сам же Бруховський тримався стійко, себе і своїх товаришів не обмовив. Навпаки, під час допиту навіть знущався над катами:
Запитання: "Вы в своей практической работе проводили контрреволюционную деятельность, в частности, в деле кольцевания птиц?"
Відповідь: "В этом я признаю себя виновным, так как кольцевал птиц германскими кольцами, тем самым давая возможность Германии получить обширные и ценные данные о жизни и развитии птиц различных пород..." (Архів СБ У, с. № 243734).
Своє ув'язнення вчений відбував у БєломорБалтЛaзі - в таборах селища Ведмежа Гора. У 1939 р. його дружина Ю. Бруховська пише скаргу до Верховної Ради СРСР з проханням переглянути справу. Всеволоду Іллічу пощастило. Слідчий Малука, який займався справою Бруховського, вже відбував термін за фальшувуання справ. Директор музею Альберт зізнався, що Малука підтасував і його пояснення, і що сам він не звинувачував Бруховского у контрреволюційній діяльності. Крім того, нещодавно був страчений Микола Єжов, і режиму потрібно було зробити популістський крок - реабілітуватися і зробити вигляд, що він визнає деякі власні помилки. Отже, 25 лютого 1940 помічник обласного прокурора в особливих справах X. Ерлі ухвалив рішення про скасування вироку Всеволоду Бруховському.
Так сталося, що врятований своєю дружиною Всеволод Ілліч Бруховський рятує під час фашистської окупації одну із найчудовіших в Україні колекцій картин, яка до того належала барону Івану Максиміліановичу де Шодуару. В листопаді 1943 року перед евакуацією до Німеччини він не тільки забив цвяхами двері в кімнати, де ці картини знаходилися, але і найцінніші полотна, ризикуючи життям, сховав у підвалах Преображенського кафедрального собору.
Після війни Бруховський знову зайняв посаду завідуючого зоологічного відділу Житомирського краєзнавчого музею. Він оновлює діарами, продовжує збирати зоологічну колекцію, кількість експонатів якої перевищила 700. У 1946 році Бруховський створює Житомирське відділення Українського товариства охорони природи. З 1964 р. веде в обласній газеті "Радянська Житомирщина" природоохоронну та краєзнавчу рубрики. Незрозуміло, але володіючи унікальними знаннями з орнітології, Всеволод Ілліч не займався наукою як такою. Відомо лише кілька невеликих його наукових публікацій.
У 1967 р. В.І. Бруховський нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Для музейних працівників це унікальний випадок.
Помер Всеволод Ілліч Бруховський 5 жовтня 1969 року, похований поруч із сином та дружиною на Смолянському кладовищі в Житомирі.
Реабілітований 23 серпня 1989 року.
