вівторок, 25 листопада 2014 р.

Брикулець Віктор Михайлович

Віктор Михайлович Брикулець
Віктор Брикулець з орденом Карла Фаберже
Віктор Михайлович Брикулець — український художник, портретист, почесний громадянин міста Миргорода, кавалер ордену Карла Фаберже.
Віктор Михайлович Брикулець народився 23 листопада 1924 року в селі Марківці Хмельницької області. У 1941 році закінчив 9 класів. Дитинство та юність митця важко назвати легкими – довелось пізнати голод, репресії, підневільну працю.  Влітку 1943 року вивезений насильно до Німеччини. Майже два роки працював на шахтах. Зі щілини вагону, в який загнали хлопця, бачив, як бігла мати, і кричав їй, що обов'язково повернеться. Коли проїжджали Староконстянтинів, йому вдалося втекти. Але Віктор був схоплений знову і привезений у Шепетівку. Майже два роки Віктор Брикулець працював на шахті в місті Герне (Вестфалія). У жовтні 1944 року рив окопи в місті Юліх, звідки намагався втекти додому, але був затриманий і відправлений у штрафний виправний табір суворого режиму "Озендорф", де його прирекли на смерть. О четвертій вигнали на плац увесь табір. В останню хвилину комендант наказав зняти Віктора з ешафоту й нацькувати на нього собак: мовляв, для чого вішати кістки?! На щастя, хтось устиг відчинити йому двері в найближчий барак. У березні 1945 року Брикульця перевели на металургійний завод "Раквітц", звідки він утік на початку квітня. Через декілька днів цей район зайняли американські війська. Віктор вирішив повернутися до матері, але зробити це йому вдалося лише у жовтні 1945 року. Але, на жаль, радіти зустрічі Віктору довелося недовго — його матір невдовзі померла.
У 1946 році Віктор Брикулець приїхав у Харків до брата Платона Михайловича і там вступив до Харківського художнього училища, яке закінчив із відзнакою у 1951 році. Його вчителями живопису були Микола Сліпченко, Олена Яковенко, малюнка — Лев Фітільов. На жаль, юнак часто хворів: із п'яти років навчання майже два був на лікуванні в різних медичних закладах. Уже на третьому курсі лікарі констатували арахноенцефаліт (далися взнаки голод і побиття в Німеччині). У 1951–1958 роках працював у майстернях Товариства художників України, у 1958–1967 рр. — в Художньо–промислових майстеренях Художнього фонду. У 1967–1984 рр. – старший художник курорту «Миргород». У 1997 році — член Спілки художників України.
Брати участь у виставках почав з 1954 року, привернув увагу до своєї творчості відомих майстрів–професорів А. Сафаргаліна, П. Шишимаги, В. Мироненка, Є. Єгорова, голови Харківської Спілки художників В. Сізікова. Український художник професор С. Бесєдін зумів ще в Харкові розглянути у Брикульця талант графіка.
З весни 1968 другою «малою батьківщиною» для художника стало місто-курорт Миргород, оспівание М. В. Гололем. Віктор Михайлович — почесний громадянин міста Миргорода. На пляшках з лікувальною водою «Миргородською» зображено портрет засновника курорту Івана Андрійовича Зубковського, написаний художником В. М. Брикульцем.
В. М. Брикулець — учасник численних всесоюзних, міжнародних та всеукраїнських виставок і конкурсів, мав багато персональнх виставок, роботи зберігаються в багатьох музеях та приватних колекціях в Україні та за кордоном.
За великі заслуги та особистий внесок у пропаганду творчості Фаберже з нагоди 160-ліття з дня народження Карла Фаберже, 14 грудня 2006 Віктор Михайлович Брикулець нагороджений почесним знаком «Орден Карла Фаберже» (Орден Фаберже III ступеня) за № 12. У 2015 році, на честь Дня Соборності України, Віктор Брикулець також був нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня (указ президента №27/2015).

Популярні публікації