вівторок, 26 травня 2015 р.

Бернгардт Рудольф Конрад фон Лангенбек

Бернгардт Рудольф Конрад фон Лангенбек
Бернгардт Рудольф Конрад фон Лангенбек
Бернгардт Рудольф Конрад фон Лангенбек (нім. Bernhard Rudolf Konrad von Langenbeck; 9 листопада 1810, Падінгбюттель, Німеччина – 29 вересня 1887, Вісбаден, Німеччина) — видатний німецький хірург XIX століття.
Бернгардт фон Лангенбек — вчитель Есмарха, Більрота, Кренлейна, Тірша, Гурльта та інших, племінник Конрада Іоанна Лангенбека (1810–1887), вивчав медицину в Геттінгені, де e 1835 році одержав ступінь доктора медицини за дисертацію «De retinae structura penitiore», після чого з науковою метою відвідав Францію і Англію.
У 1836 році Бернгардт Рудольф Конрад фон Лангенбек переїхав у Геттінген. У цей час надрукував низку чудових творів про оперативне лікування звичних судом пальців, заїкання підшкірним перетином м'язів і сухожиль; про безпосереднє загоєння ран шляхом захисту їх від зовнішнього повітря та ін.
Професор хірургії в Геттінгені, Кілі, потім в Берліні. Тут його учнями та асистентами надруковані численні повідомлення з його клініки; сам же він оприлюднив багато чудових статей про підшкірні розтини кісток, про пластичні операції (ринопластику) та інші.
З 1860 Бернгардт фон Лангенбек видавав, разом з Більрот і Гурльт, досі існуючий «Архів клінічної хірургії». З 1864 року він брав участь в організації військово-медичної частини під час воєн у Данії, Австрії та Франції і результати своїх повчальних спостережень опублікував у ряді видатних творів, він же перший опублікував випадок повного видалення гортані, про ампутацію язика термокаутером та ін.
У 1872 році заснував німецьке хірургічне суспільство, яке довгий час очолював.

Популярні публікації