вівторок, 1 грудня 2015 р.

Альфред Білик

Альфред Білик
Альфред Білик
Альфред Білик (пол. Alfred Biłyk; 25 вересня 1889 — 19 вересня 1939) — польський юрист. Воєвода Тарнопольський та львівський. Батько учасника Вересневої війни Лєшека Білика.
Народився Альфред Білик 25 вересня 1889 року в місті Лемберг (тепер – Львів). Закінчив гімназію в Бжежанах, де його однокласником був майбутній маршал Едвард Ридз-Смігли. Вони були друзями і разом брали участь у Стрілецькому Союзі та воювали в легіоні. Також разом були курсантами Вищого офіцерського курсу. Має нагороду Легіонів, так званий «парасоль». З армії демобілізувався у званні майора.
Альфред Білик навчався юриспруденції в Ягеллонському університеті та Львівському університеті Яна Казимира (тепер – Львівський національний університет імені Івана Франка). Судову практику проходив у Бжежанах. У 1924 році відкрив адвокатську контору в Лодзі. Був членом Вищої адвокатського ради. Адвокатською практикою займався до 1936 року.
Після смерті Юзефа Пілсудського і посиленні впливу на внутрішню політику країни Едварда Ридз-Смігли, 15 липня 1936 року Альфред Білик був призначений Тарнопольським воєводою. 16 квітня 1937 переведений на аналогічну посаду у Львівському воєводстві.
12 вересня 1939 року, коли перші підрозділи вермахту з'явилися біля околиць Львова, Альфред Білик виступив на Львівському радіо зі зверненням.
15 вересня 1939 року прем'єр-міністр Феліціан Славой-Складковський віддав Білику розпорядження про переїзд в Кути, де знаходився евакуйований польський уряд. Там він отримав розпорядження про терміновий виїзд до польського консульства в Мункачі (тепер – Мукачево Закарпатської області), на території Підкарпатської Русі, незадовго до того зайнятої Угорщиною. Після того як Червона Армія перейшла польський кордон, уряд перетнув румунський кордон. Альфред Білик залишився в Угорщині. Двічі він подавав прохання дозволити йому повернутися до Львова, до якого вже підходили підрозділи РСЧА. Після того як повернення стало неможливим, 19 вересня 1939 року в номері № 5 готелю Csillag в Мункачі, написавши відкритий лист-заповіт, Альфред Білик застрелився.
У Лодзі ім'ям Альфреда Білика названо рондо на перетині вулиць Влукняж і Згерської.

Популярні публікації