понеділок, 30 листопада 2015 р.

Марія Мирослава Бартусувна

Марія Мирослава Бартусувна
Марія  Бартусувна
Марія Мирослава Бартусувна (іноді Бартусовна, польськ. Maria Mirosława Bartusówna; 10 січня 1854 – 5 листопада 1885) — польська поетеса епохи позитивізму, прозаїк і драматург.
Народилася Марія Мирослава Бартусувна 10 січня 1854 року у Львові в родині художника. Дівчина рано залишилася сиротою і виховувалася під опікою родичів.
Самотня, позбавлена ​​контактів з однолітками, Марія багато читала і з часом сама стала писати вірші. У 15-річному віці Марія Бартусувна залишила родичів і відправилася в Коломию, щоб отримати професію і знайти роботу. Тут вона познайомилася з активістами товариства з розвитку освіти, журналістами та літераторами. Зайнялася просвітницькою діяльністю, брала участь у виставах аматорського театру.
Літературний успіх, однак, не приносив поетесі достатніх засобів до існування, і в 1876 році Марія Бартусувна приєдналася до руху прихильників педагогічних ідей Фребеля. З 1876 по 1878 роки працювала в дитячих притулках. Склавши іспити, в 1878–1882 М. Бартусувна працювала народним учителем у сільських школах. Слабке здоров'я і важкі умови роботи змусили Марію повернутися до Львова, де вона співпрацювала з низкою польських журналів і газет, зокрема, «Dziennik Mód» (Краків), «Tydzień» (Львів) і «Ognisko Domowe» (Варшава).
Померла Марія Мирослава Бартусувна від туберкульозу 5 листопада 1885 року. Похована на Личаківському кладовищі у Львові.

Творчість Марії Бартусувни

У 1870 році з'явилася перша публікація віршів поетеси. Поетичні твори Марії Бартусувни стали друкуватися в газетах і журналах Галичини. Під псевдонімом Мері Б. 1876 року у Львові у видавництві Владислава Белзи вийшов дебютний томик поетеси «Поезія».
Поезія М. Бартусувни була відображенням її особистого життя — тяжкими втратами, важкими умовами життя, хворобами, горем. Вірші в дусі романтизму написані нею під впливом творчості Юліуша Словацького. Остання поема «Czarodziejska fujarka» (1884) — алегорія різних верств людей, що борються одне з одним і зневірились від безпорадності.
Важливе місце у творчості поетеси займає патріотична тема, оскільки Марія Бартусувна виросла в атмосфері національного трауру після поразки польського січневого повстання 1863 року, жваво цікавилася долею повстанців, боротьбою за незалежність Польщі. Повстанській темі були присвячені вірші «Три картини Сибіру» (пол. Trzy obrazy Sybiru), «Сон повстанця» (Sen powstańca), «В двадцяту річницю січневого повстання» (W dwudziestą rocznicę powstania styczniowegо) та ін.
У роботах поетеси також звучали українські теми, такі, як у вірші «Опришок» (Opryszek, 1876), дія якого розгортається на Гуцульщині.

Бібліографія Марії Бартусувни

Марія Бартусувна — автор поетичних і прозових творів, поем, віршів, новел, казок. Деякі з них:«Trzy obrazy Sybiru» (Поема, 1880), «Czarodziejska fujarka» (Поема, 1884), «Duch ruin» (повість, 1885), «Wanda» (драма) та ін.

Популярні публікації