Володимир Аронович Хавкін (іноді Вальдемар, Маркус-Вольф, пізніше Валдемар Мордехай Волф Хавкін (Mordecai-Wolff); англ. Waldemar Haffkine; рос. Владимир Ааронович (Аронович) Хавкин) - бактеріолог, імунолог та епідеміолог.
Народився з ім'ям Маркус-Вольф (євр.Мордхе-Волф) 15 березня 1860 року в Одесі у родині вчителя казеної єврейської школи Арона Хавкіна і його дружини Розалії Дувід Айзиківни Ландсберг. Навчався у хедері, у 1879 році закінчив російську гімназію у Бердянську, куди переїхала його родина. Тут у Хавкіна проявилась схильність до природничих наук. Він повернувся до Одеси, де вступив до Новоросійського університету. Його викладачем був Ілля Мечников, під впливом якого Володимир Аронович зацікавився зоологією найпростіших.
І тут Володимир Хавкін, як і багато інших молодих людей того часу, зацікавився політикою. Він вступив до гуртка революціонерів-народників, за що його заарештовували і двічі виключали з університету.
Однак політика не була його покликанням. У 1884 році Хавкін закінчив Новоросійський університет екстерном і захистив дисертацію. Будучи євреєм, Володимир Хавкін не мав можливості проводити наукові дослідження у Росії. Університетське керівництво, намагаючись відкрити талановитому студентові дорогу до наукової кар'єри, запропонувало Хавкіну прийняти православ'я. Однак він відхилив цю пропозицію. У 1881 році Мечников переїхав до Швейцарії. У 1888 році Хавкін вирушив услід за Мечниковим і вирушив до Лозанни, де ступив на посаду приват-доцента Лозаннського університету. У 1889 році за рекомендацією Мечникова він влаштувався до Пастерівського інституту в Парижі. Спочатку працював бібліотекарем, а потім науковим співробітником. На той час Луї Пастер уже створив вакцини проти сказу і сибірської виразки. Проте були інші небезпечні захворювання, в першу чергу холера і чума, від яких страждали переважно громадяни Китаю та Індії. Ці хвороби також поширювались в інших країнах.
Тут Володимир Хавкін вирішив створити вакцини проти холери та чуми. Він експериментує на морських свинках та кроликах, вводячи їм мікроби хвороб, щоб розрахувати необхідну для профілактики дозу, а перші випробування на людині він проводив на собі. І експерименти були вдалими. Французька влада не поспішала запроваджувати вакцину, винайдену іноземцем. Байдуже поставилися до відкриття і в Російській імперії. Однак відкриттями Хавкіна зацікавилася Британська імперія. Її уряд дозволив Хавкіну випробовувати його вакцину в Індії. На початку 1893 року Володимир Хавкін вирушив до Калькутти в статусі державного бактеріолога. Індуси недовірливо поставилися до європейського "чаклуна", а Хавкін робив уколи у власний живіт, щоб їх переконати. І він переміг: в Індії почалися масові вакцинації, які, до речі, застосовуються там і досі. Вони поклали край епідеміям холери в Індії та інших країнах. Тепер вже вакцину Хавкіна почали застосовувати і в Росії, назвавши її "лімфою Хавкіна".
Володимир Хавкін зробив величезний внесок і у боротьбу з чумою, епідемія якої вразила у 1896 році друге за розмірами місто Індії Бомбеї і його околиці. Хавкін приїхав туди, за три місяці створив першу ефективну вакцину проти чуми, випробував її на собі, а потім кілька років брав участь у вакцинації населення. Індуси називали його "Махатма", себто "Велика душа". Але були у житті Хавкіна і невдачі. Через помилки індійських лікарів часом помирали люди. Володимиром Хавкіним були незадоволені англійці, іноді висилали його з Індії, але потім повертали і просили пробачення. Всього він прожив у Індії двадцять два роки.
Під час Першої світової війни британські вояки вперше отримали щеплення потрійної вакцини проти черевного тифу і двох основних різновидів кишкових інфекцій.
Останні п'ятнадцять років Володимир Аронович Хавкін прожив у Лозанні, де пішов з життя 26 жовтня 1930 року. він був людиною небідною, але поводився скромно і гідно. За рік до смерті В.Хавкін заповів власні кошти (500 тисяч доларів) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.
В Ізраїлі комітет пам'яті В.Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у знаменитому Лісі миру імені Кеннеді, де відтепер розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна. У Бомбеї є інститут бактеріології імені Хавкіна, створений у 1925 році. Хоча спочатку це була невелика протичумна лабораторія, створена Хавкіним.
