 |
| Вадим Щербаківський |
Вадим Михайлович Щербаківський (17.03.1876 – 18.01.1957) — український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець; педагог, ректор, професор, академік, дійсний член Української Академії наук і Чеської академії наук, словесності та мистецтв імператора Франца Йосифа.
Вадим Щербаківський народився у селі Шпичинці Ружинського району Житомирської області у родині священика, пов'язаного зі «Старою громадою». Навчався в гімназіях Києва та Ніжина. У 1895 році вступив на математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, у 1897 — перевівся на природничо-математичний факультет Московського університету. Був учасником українських соціал-демократичних гуртків, за що піддавався арештам. Так, у 1898 р. в зв'язку з революційною діяльністю був заарештований і до 1902 року перебував під наглядом поліції.
З 1901 продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету.
Вадим Михайлович Щербаківський пізніше працював у музейних установах, брав участь в етнографічних та археологічних експедиціях у різні райони України. У 1902–1904 рр. — в експедиціях по селах Київської губернії з метою виявлення пам'яток народного мистецтва. Брав участь в організації виставки українського народного мистецтва у Київському художньо-промисловому і науковому музеї (1906).
У 1907 році В. М. Щербаківський знову був заарештований. У тому ж році він виїхав за кордон, працював в Австро-Угорщині та Італії. Був співробітником Національного музею у Львові (1907–1910), навчався у Львівській реставраційній майстерні, співпрацював у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка.
У 1911 повернувся до Києва, пізніше переїхав до Полтави. З 1912 року працював у Полтавському природно-історичному музеї, проводив археологічні розкопки на території губернії.
У 1917 році Вадим Щербаківський очолив Український народний університет при Народному музеї Полтавщини, був обраний членом Центрального комітету охорони пам'яток історії і мистецтва України та Комітету охорони пам'яток історії Полтавщини.
З 1918 року Щербаківський викладав археологію в Полтавському українському університеті, був головою Українського наукового товариства вивчення і охорони пам'ятників історії та мистецтва Полтавщини.
З 1922 року Вадим Щербаківський перебував в еміграції, оселився у Празі. У тому ж році був обраний доцентом Українського Вільного Університету (УВУ) в Празі по кафедрі археології. З 1926 року — професор. У 1929–1930 і 1938–1943 рр. займав посаду декана філософського факультету УВУ; одночасно викладав археологію і етнографію в українському вищому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. Член Чеської академії наук, словесності та мистецтв імператора Франца Йосифа.
В. М. Щербаківський був одним із засновників Українського історико-філологічного товариства в Празі (1923 р.), керівником кафедри передісторії Української Могилянсько-Мазепинської Академії у Львові (1939 р.).
У 1945 році виїхав до Німеччини, де був ректором УВУ в Мюнхені. З 1951 року жив у Великобританії.
Помер Вадим Михайлович Щербаківський 18 січня 1957 року в м. Брайтоні у віці 80 років. Похований у Лондоні.
