Неподалік від Житомира є село Івниця. Колись це було досить розвинене містечко. Там, посеред старовинного ландшафтного парку, є садиба барона де Шодуара, яка датується другою половиною XVIII - початком XX ст. Французькі барони довгий час були власниками села, а про їх багатства навіть ходили легенди. Кажуть, в маєтку Шодуарів захований скарб, який не знайдений донині. Скарби шукають з 1919 року, коли помер останній представник знатного роду - Іван Максиміліанович де Шодуар.
Барон Станіслав де Шодуар залишив у Івниці вагомий слід. Він створив кращий на Волині музей - картинну галерею, де зібрана колекція старовинних монет і гравюр, предмети періоду античності. У величезній бібліотеці зберігалися старовинні рукописи та стародруки, автографи польських королів. Всього близько 40000 томів. Частина раритетних речей ще за життя Станіслава була продана Ермітажу. Рукописи і архів із зібрання Шодуарів є в Національній бібліотеці ім. Вернадського в Києві, краєзнавчому музеї в Житомирі та у Державному архіві Житомирської області.
Садиба французьких баронів визнана пам'ятником архітектури і охороняється державою. Ландшафтний парк, який пізніше створив антураж всьому садибному комплексу, був закладений на пологому лівому схилі річки Случ у другій половині XVIII ст. У 1827-1835 роках парк належав поміщику Чернецькому, потім його придбав барон Ян Йозеф де Шедуар. Останнім його купив цукрозаводчик граф Н.І. Терещенко. Площа зеленого масиву складає близько 14 га. Тут росте близько 45 видів деревно-чагарникової рослинності. Дуже багато ялин, ясена, липи, клена і в'яза. Близько 800 дерев паркового комплексу «довгожителі» - їх вік перевищує 200 років. За парком вже довгі роки ніхто не доглядає. Сьогодні до нього дуже підходить слово «дрімучий». Підлісок тут ніколи не вирубувався, і в ньому вили гнізда солов'ї. Частина маєтку займає темний непрохідний ялинник, а кленові алеї ведуть до річки. Тут немає розпланованих алей, а тільки стежки, протоптані місцевими жителями. У наші дні палацово-парковий ансамбль складається всього з декількох споруд: парадних в'їзних воріт у стилі бароко, трьох башт огорожі (четверта не збереглася) і господарчої будівлі. На жаль, чудовий колись двоповерховий палац був розібраний ще в середині 19-го століття.
